АННА КІССО: «Хочеш чаю по – слов’янськи?...».

 Аналог епіграфа.

   «Хочеш чаю

   По – слов’янськи?

   Зараз дам тобі

            Удосталь.

   Ти в екстазі?

   Це від м’яти

   З полином і

   Медом.

   Наливати?...».

(Рій думок, який з’явився мимоволі, після прочитання взірців справжнього поетичного слова).

              Переднє слово.

Мої давні приятелі знають наскільки люблю міцний, запашний, терпкий, – шрі – ланкійський або китайський чай. Прочитавши (на одному диханні), ба навіть більше, по – своєму проникнув у зміст віршів Анни Кіссо, під загальною назвою «Чай по – слов’янськи», задумався, чому така назва книжки? Чи не з тієї причини, що любов справжня ( а вірші про любов), не швидко проминаюча закоханість, не симпатія, не взаємна жага притягання плоті, а ЛЮБОВ – вона міцна як чай, терпка «на смак», буває гірчить, як і чай. Хіба – що тоді, коли почуття залишаються без відповіді… Звичайно, є ймовірність , що автор заклала інший смисл у назву збірки, цього я не знаю, але таке тлумачення назви твору має право на життя…

  Серцевина тексту.

Коли мова ведеться про поезію, то як без неї самої? …Отже:

«Осіннє марево і сон, осіннє небо

Хоч краплю радості знайти,

            Вона ж так треба!

Осіння зірка догора, любов осіння.

І жити хочеться разом

І без терпіння…».

З вірша «Осінній настрій».

Мав велику правду видатний митець Закарпаття, України і світу – Іван Бровді коли казав: « Є дві категорії, які не будуть повністю розгадані, пояснені цілковито ніколи – це ЛЮБОВ І МИСТЕЦТВО…». Любов осіння особлива, може тому, що приходить несподівано, вриваючись у життя людини як порив вітру вересневого, цебто не зимного. Любов осіння – то коли у твоє життя ще не завітала зима, ця любов міцніша від будь – якого металу, вона містить у собі – і драму, буває і з трагічним завершенням… Але, водночас вона – це повітря, котрим дихаєш і не надихаєшся, вона неповторна і прекрасна, щось на кшталт вічних мелодій музичної класики. Поль Верлен у одному з віршів прорік: « Найперше – музика у слові!». У її поезіях живе музика, вона живе і в малярстві.

Наскільки ж переплітаються, перегукуються, є взаємопов’язаними – ПОЕЗІЯ І ЖИВОПИС, третя складова – МУЗИКА.

 Як органічно взаємно переплітаються поетичні взірці і  графічні малюнки Олени Одарич… Живописна поезія і опоетизована графіка.

А ось звідкіля молода поетеса відає про осінні мотиви кохання, мені невідомо, але відає, та й не на всі питання повинні бути віднайдені відповіді…

Давайте краще почуємо дивну мелодику вірша:

«Міжсніжинковий простір.

           Просто.

І повітря прозоре,

         Морозне.

І тебе то багато,

       То мало.

І весна незабаром…

     Настала».

Весна то пробудження, оновлення, а це радість справжня, як і любов…

    У грецькій мові ( в латинській також) є кілька слів на означення любові. Одне з них – agape, – означає насамперед любов жертовну, турботу про інших. Інший вид любові – eros, – означає любовний потяг, жагу, еротичне кохання. Третє – philia, – приязнь, дружні стосунки. Нашій мові характерні : любов, кохання, любощі, – саме ними наповнені вірші Анни Кіссо. Добре, коли любові притаманна Гармонія, коли поєднуються – з  великою непоясненною силою, «горішнє» і «долішнє», душа і тіло. Ці вірші у певному розумінні : модерно – авангардові, сміливі, відверті, чесні безперечно…

         Чарльз Тейлор зауважував: « Бути чесним із собою – означає бути чесним зі своєю самобутністю, яку лише я можу артикулювати і відкрити. Висловлюючи самобутність, я також визначаю себе самого. Я реалізую потенціал, що належить виключно мені…».

Та ведемо мову про поезію, отже, повернімося до неї:

«Пахнуть очі духмяних квітів

Чимось рідним і дуже близьким.

Скільки ніжності в нашому світі –

Нерозгаданої ще ніким!».

     Про любов у різні віки і епохи писали – великі романісти, видатні поети, не менш відомі живописці, під її магічно – могутнім впливом народжувалися геніальні музичні твори. Без неї не було створено взагалі нічого незвичайного… Вона дарує натхнення, запал душі, найкращі миттєвості у житті людини. Вірші вінницької поетеси пронизані цим високим, вогнистим почуттям…

«Я можу сказати, що моя любов не була вічною. Вона була вогнем, котрий ніколи не гас…», – Вінісіус де Мораес.

Видатний психолог, філософ, соціолог Еріх Фром написав грунтовну наукову працю «Мистецтво любити» (Дослідження природи любові). Та чи можна пізнати «до денця», тим паче дослідити одне з найзагадковіших почуттів?

     «Amor ipse notitia est» (любов сама по собі є пізнанням) – писав Григорій Великий наприкінці ще 6 століття…

Андрій Будкевич – Буткевич, брендолог, дослідник мистецтва.